Ти ще воскреснеш з небуття,
Із забуття, із попелища,
Хай дощ січе і вітер свище
Іще не страчене життя:
Поки ще груша біля дому
Привітно листом шелестить,
А серце плаче і болить
Немає ще біди у тому,
Що розмело нас, як солому,
А той, хто лестивсь, мов іржа,
Тримає в пазусі ножа –
Немає ще біди у тому.
Ти лиш надію не втрачай,
Не потурай ворожій волі,
Своєї не зрікайся долі
І Бога Богом називай.
