Нас оточують космічні товстосуми,
які приймають для хоробрості саке.
Ховають свої цінності у марновірних дюнах,
де кричучи говорять, що людство є гидке.
Без винятків вдягаються в гостей,
годинами вигадують для себе стиль вогню.
Будують епопеями свій лад серед людей
й втирають їм занедбану свою херню.
Нас оточують космічні довбодятли,
що грають карти з космонавтами у холі,
як колись, це ставалося із нами
по землі коли ходили люди голі.
І дивляться в космічну далечінь,
будучи майстрами свого діла,
до них надходить хвороблива людська лінь
і притаманна їм метафорична віра.