Мрія дає нуль, якщо її не зробити життям.
Григір Тютюнник
------------------------------------------------------
Уже сіріє... Ранок загляда в вікно.
Обійняв серпанок річки полотно.
І пливе по річці човник без весла.
Швидкоплинна річка десь його несла.
Це пливе самотність, та неблизький шлях.
Гнітить невідомість, все ж поборе страх.
Без рідні, без роду; вітер в парусах.
І спішить до мрії на семи вітрах.
Накривають хвилі часто з головою.
Знову перемога в нього у двобою.
Виплива з безодні, та не йде до дна.
Це його завзяття на плаву трима.
Полоскали зливи, холод заважав.
Досягне все ж мрії, бо він так бажав...
Мрія без реальності - це як пустий цвіт,
Як безкрилий птах, не пізнав політ.
Мрія без реальності- це як пустий цвіт, Які прекрасні роздуми, Надюшо... Мій чоловік весь час наголошував на цьому. Він вчив нас мріяти. Говорив, якщо дуже чогось хочеш-ти мрій і воно обов'язково збудеться.
То ж хай збуваються Ваші мрії.
Без мрії нема надії,нема весняного подиху життя. Буде весна ,тож будуть подихи нових мрій і надій. Сподіваємось на краще!
Гарно,Надійко,майстерно! Дякую за задоволення!!!