Відправлю листи про кохання ранкові,
Нехай вітер несе у всі сторони світу.
Вміщу в них проміння, проміння любові
І степу мелодію із літнього квіту.
Відправлю коханій за море, за зиму.
В конвертах трикутних відпущу їх за гори.
Від хмари, від неба вкладу сонце-риму,
І жменями вишлю у нічні диво-зорі.
Відправлю в них радість, а сльози не буду,
Бо досить тих воєн і морозів, і пекла.
Я знаю, я вірю, надіюсь на чудо,
Відправлю до тебе, поки день і не смеркло.
Відправлю листи, телеграми і вісті
Водою, росою, із дощем блискавично.
Не буду писати про тих, хто вже – «двісті»,
Моїх побратимів, що пішли так велично.
Відправлю листи, замість сліз будуть роси
І повітря без диму, лиш ранковий розмай.
Поглянь, як вербові квітують ось коси,
Повернуся до тебе, лиш надійся, чекай.
04.03.2017 р.
