Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Микола Миколайович: Незабудка синьоока - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Горобець (MERSEDES), 18.02.2017 - 17:43
Замилувалася такою ніжною піснею!!! Дуже сподобалося!!!
геометрія, 30.11.2016 - 13:46
Дуже сподобалося,Миколо Миколаєвичу! Прочитала і ніби в юність повернулась...
Микола Миколайович відповів на коментар Анатолійович, 17.11.2016 - 11:20
Дякую друже але: У душі буяє стужа, А в грудях вогонь пече. Личко гарне наче ружа, Пригорнись в моє плече. Приспів: "Ой не край не край козаче, серденько своє, Не лежить бо небораче, до твого моє". Ой, чого зі мною граєш, Для чого ця гра уся. Чом мене так спокушаєш, Чого мучиш Петруся. Приспів: "Ой не край не край козаче, серденько своє, Не лежить бо небораче, до твого моє". Осінь пізня листя косить, Іней в гілочках снує. Зупинись хіба не досить, Серце краяти моє. Приспів: "Ой не край не край козаче, серденько своє, Не лежить бо небораче, до твого моє". Валя Савелюк, 16.11.2016 - 11:41
гарно співалося б під гуслі чи цимбали чогось так чую - не знаю чому... може, щось народно-колоритне в ній?...
Микола Миколайович відповів на коментар Віктор Ох, 15.11.2016 - 22:05
дай бог получиться Матимеш час Вікторе то проглянь:"Душевна стужа", а також на сторінку Дідо Микола (твори для мелодії). З повагою Дід Миколай
|
|
|