Останній теплий подих літа;
Наївні оченята квітів,
Що ловлять промені
Оманливих хвилин.
Вже завтра плине зимна осінь
Так раптом, наче я і досі
Із з сумом не чекав
Скінче́ння теплих днин.
Вересневі дні, вересневі дні,
Спогади чарівні і такі сумні;
Відлітають небом у далеку путь,
Білими хмаринами життя пливуть.
Ще зеленіє все довкола,
Не впало золотом додолу,
Ще серпня спомин
Не відрізало ножем.
Останнім днем зігріте серце;
Удалині пливе озерце,
Блищить і дражниться
Непевним міражем.
Вересневі дні, вересневі дні,
Спогади чарівні і такі сумні;
Відлітають небом у далеку путь,
Білими хмаринами життя пливуть.
Останній теплий вересневий день
Подарувала літу щедра осінь;
Заплющу очі, а відкрию - вирина́ блакить
З мрійливим шерехом дерев,
Із золотавим сонячним снодійством.
Не йди, не йди! Залишся ще на мить!
Не віддавай минулому свою пестливу ніжність,
Останній теплий вересневий день...
Вересневі дні, вересневі дні,
Спогади чарівні і такі сумні;
Відлітають небом у далеку путь,
Білими хмаринами життя пливуть.
(2 рази)
Гарний романс!!! 
