« А помнишь на крыше?
Сколько там всего было?
Мешты… Разочарова-а-а-ния…»
Котяра
А пам’ятаєш, скільки тих пригод
було у нас на нашому горищі?
Були ми, наче фабрика й завод,
де ціни на продукцію найвищі.
Я був передовим робітником,
а ти мене до кузні ревнувала,
але ні стінгазета ні партком
про наші шури-мури ще не знали.
Купались ми , як сир у молоці,
щосереди, а то і щонеділі.
Чекали комунізму у кінці,
а от дітей робити не уміли.
Тоді в Союзі сексу не було!
Були паради і були накачки.
Але великій партії на зло
ми не чекали на її подачки.
Ти говорила, що менталітет
у мене, як у того піонера,
якому надоїв імунітет
майбутнього революціонера.
У що завгодно вірили тоді
любителі напитись і поїсти.
Але у горі, радості й біді
ми флібустьєри і авантюристи.
Я був тобі Отелло «во плоті»,
а ти мені, звичайно, Дездемона,
аж поки я у вирій полетів,
а ти за сиром каркала, ворона.
Що є, то є. Але немає зла
на явне, що мені було таємне.
У нас була любов така взаємна –
оскомина і досі не пройшла.
Коза не чує правди від козла,
якщо вона для неї неприємна.
Да, дійсно , все так і було...не дай,Бог, когось покохати, будучі в шлюбі. - партквиток на стіл, геть з роботи і так далі...А ще хлопців примушували женитися на вагітних подружках, які не завжди знали від кого завагітніли... Я знаю безліч таких прикладів, коли руйнувалися людські долі... Дуже цікава тема для роздумів...
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А нам же. коммунистам, есть что вспомнить... 
