Стати для тебе таким, як всі інші?
Краще вже зникнути раз і назавжди!
Хай заніміють в душі усі вірші,
Хай заховаються в кокон із правди.
Втеча від себе у іншу реальність?
Краще не стане, а мабуть, лиш гірше!
Я ще живу чи це просто формальність?
Але так треба, ні менше ні більше...
Я все сприймаю смиренно, як данність,
Мовчки, без спротиву: треба то й треба!
Тиха, безлика, байдужа туманність,
А як же хочеться птахою в небо!..
Як би ти не жив-- від себе не втечеш, іне старайся, ніколи ти від грішного не зарікайся, в житті випадковостей немає, лише Господь про душу твою знає... А вірш-- достойний....
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...в іншій реальності нас так часто переслідують ті ж привиди...марно намагатись звільнитися від них...може.все ж навчитися з ними жити...чи подружитись,і летіти в Небо...
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Не можеш справитися з проблемою - зміни до неї відношення... Дякую Вам!
ТОЛЮ!ЗАЛИШАЄМО ВЧОРАШНЄ...І ЛЕТИМО НАЗУСТРІЧ НОВИМ ПОЧУТТЯМ І ПЕРЕЖИВАННЯМ! ЖИТТЯ ЧУДОВЕ І ПОВНЕ ГАРНЮЧИХ НЕОЧІКУВАНОСТЕЙ!З ВЕСНОЮ,ДРУЖЕ!ПОСМІХАЙСЯ ЧАСТІШЕ!СОНЦЯ ТОБІ В ДОЛОНІ!!
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00