Твої долоні, мамо, сповнені теплом,
Вони дарують мені промені надії,
Нехай хурделиця вирує за вікном,
Мене зігріють руки мамині ̶ святії.
Я пригорнусь до серденька твого,
Ти знов загоїш, мамо, мою душу,
Ти вирвеш усю біль з життя мого,
І скажеш, що щасливо жити мушу.
Ти проведеш мене в чарівний світ,
Покажеш світло у тяжку хвилину,
І запалає вогнем щастя серця цвіт,
І знову, мамо, я до тебе тихо лину.
Вмить, так спокійно стане на душі,
Заб’ється серце весело й ласкаво,
І мариться, що в цьому світі ні душі,
А тільки я і ти, і спів твій золотавий!
