Навіщо надривати серце й душу,
навіщо прагнути незвіданих чудес.
І за щораз казати собі: "Мушу".
Й надіятись на милості небес.
Все поспішаємо - сім'я, дім і робота,
так хочеться все звести до ладу,
й не помічаємо, що грузнемо в болото
байдужості і розпачу й жалю.
А нам ще треба хоч якась машина,
ще трохи грошей і хатина для життя.
Так мріє кожен у кого є дитина,
та навіть той, у кого їх не ма.
А діти виростають без уваги,
у клопотах зістаріють батьки,
а ми і серце й душу надірвали,
шукали щастя, але втратили роки.