Чоловіку присвячую
– Подивись пильно в очі, коханий.
В них побачиш всю душу мою.
Ніжним поглядом вилікуй рани.
Знай, що й досі тебе я люблю.
– Обійми за натомлені плечі,
Тугу з серця скоріш прожени.
Сивий лебедю, вірний, терплячий
Заспокой мудрим словом жалі.
Ти - мій захист, надійна опора,
Мій єдиний в житті чоловік.
Лиш пробач за мою непокору
І гордині надмірної гріх.
За непослух, за ревнощі, бурі,
За слова недоречні, цупкі.
Помилки та образи минулі
І невдячність у дні молоді.
Устеляючи тропи розмаєм,
Захищав від холодних завій.
І досягнення ті, що я маю,
Завдяки лиш турботі твоїй.
Знадобилось так часу багато,
Щоб засвоїти істину цю.
Щоб від плевел зерно відділити
Та змести непотрібну труху.
Час розставив усе по полицях
У постійній, життєвій борні.
Ніби мудрий, невтомний провидець,
Знав про терни на нашій стезі.
Ми пройшли нерозлучно у парі
Безліч довгих стежин і доріг.
Розганяв наді мною ти хмари,
Бо інакше в житті і не міг.
Вдячна долі за наше єднання,
Що веде нас із року у рік.
Ти єдиний, ні з ким незрівнянний,
Богом даний мені, чоловік.
– Подивись пильно в очі, коханий!
В них побачиш всю душу мою.
Ніжним поглядом вилікуй рани.
Знай, що й досі тебе я люблю.
14. 01. 2016 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Неперевершено! Через роки пронести такі світлі чисті почуття не всім удається. Радію за вас обох. Хай Бог посилає вам іще багато-багато прекрасних днів! А вірш з вашого дозволу візьму собі на пам*ять.
З Василем вас!
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, пані Ганно за відгук і побажання. Рада, що завітали.
Сподіваюсь, що нічого не зміниться. 
Чудово! Довгих літ і отак продовжувати нести те світле чисте тепле почуття удвох. 
