В безмежжі часу тонуть люди
Цікаві речі і думки
Безмежний час панує всюди
Пливе шліфуючи кістки
Пливе по схованій бруківці
По незаземлених дахах
Мороз впивається в кінцівки
У дружній хвіст у репьяхах
Спочатку вітром бьє під ноги
А потім крутячи у бік
В гілках поснулих тужно стогне...
Горять байдужі ліхтарі.
Іду хитаючись додому
Ото таки ти дрінькнув мен
Слизька засніжена дорога
І навіть куртку десь роздер
