я б випив чаю, і з лимоном,
а краще з ароматом сонця
й веселки над моїм балконом.
всі носять хмари у долонцях,
а ти ховаєш там проміння,
бо більшість рада тільки тіням.
ти б пила чай завжди, й морями:
енергія у ньому й сила,
він здатен витягти із ями.
натхнення в нім своє носила...
люблю твоє душевне світло —
єдине, що в мені розквітло.
без меж люблю тебе такою,
налиту сонцем, мов рікою.
Сонцю
19.11.2015
