Чайка летіла над морем
Плакала, бо одна
Хотіла поділитись горем
своїм зраненим серцем.
Сиділа на холодному камені
милувалась заходом сонця
Таку картину, немов уві сні
Бачила ти з віконця.
Сестру по нещастях вгледіла
Тривожна нотки зіграли пісню
Того, кого ти любила,
я згадати посмію.
Він постав із твоїх снів
Мужній, сильний, ніжний
Та чесним бути не зумів
Розбив усі твої мрії.
Все хороше у тобі померло
Вогник в очах погас
Життя для тебе завмерло
Ти стала однією із сірих мас.
Стільки всього пережила
Косі погляди, втрата себе
Ти так нікого й не полюбила
А він досі пам'ятає тебе
Ваші спільні свята, дні й ночі
Першу зустріч, поїздку в Сочі
Та тепер ви на різних берегах
Це читаю я у твоїх очах
