Де сніжних хмар каравани
Сумно крокують за море,
Де у серпанку іскристім
Хвилі у небо пливуть,
В сяйві вечірнього сонця,
Що від утоми заснуло,
Білим крилом каравела майнула -
Їй ангели шлях бережуть.
Бо каравела -
Вірний вітрильник кохання;
Каравела
Зоряним шляхом пливе;
Каравела -
Зустрічі і розставання,
І надії,
Серце якими живе.
Сильні і впевнені рухи,
Спокій в очах капітана,
В бухту Ітем де Аморе
Він прокладає маршрут.
Через моря й океани
Ними роз'єднані душі
Друзі вітрів, каравели рятують -
Їм ангели шлях бережуть.
Бо каравела -
Вірний вітрильник кохання;
Каравела
Зоряним шляхом пливе;
Каравела -
Зустрічі і розставання,
І надії,
Серце якими живе.
................................................
Каравела -
Вірний вітрильник кохання;
Каравела
Зоряним шляхом пливе;
Каравела -
Зустрічі і розставання,
І надії,
Серце якими живе.
24.07.2015 р.
