Просто душа, страждала від горя,
В неї в житті через край, було болю.
Просто душа, хотіла на волю,
Страждала душа, не спізнавши долю...
Просто душа, молилась до тебе,
Вона лиш, хотіла почути слова.
Душа... Просто втікала від себе,
Їй дуже боліло... Бо була жива...
І блукала все. У пошуках щастя,
Посеред людей і серед вітрів.
Чекала його. Неначе причастя,
Просто здавалось, що світ зшаленів...
Їй дуже боліло, так що ревати
Від лиха та страждань, вже не могла.
Ще скільки їй треба було чекати,
Щоб забути... Про цю війну, змогла?..
