Коли побачила я вас,
То зрозуміла враз,
Що вас любити треба,
Бо ви підноситесь до неба!
Бо горді і водночас вірні,
І дуже-дуже пильні!
Ой скільки всього за життя
Побачила гора ось ця!
Вас люблять навіть зорі
У неба синім морі!
Вони в ночі ясно сяють
І вас, гори, освітляють!
Ех, Карпати! Ви скажіть,
Де можна ще таку красу зустріть?
Уквітчані прекрасними квітками,
Прикрашені жвавими струмками…
А ті кудлаті хмари
Доповнюють ваші чари!
Не можна не любить українські Карпати,
Коли доводилось хоч раз їх повидати!