Блаженна
На світанку двигнулась навала
Чорну силу стріла сила біла…
Доля серед степу угасала,
Янголом у висі відлетіла.
Тихо линуть біленькі хмарини,
Пестять небо, мов цілунки очі.
Маками любується дівчина,
Як блаженна, втямити не хоче.
Зачекалась, погляд підіймає,
Тихо сум спадає на обличчя
Щось так довго милого немає…
Думи з серцем б’ються в протиріччі.
Не барився миленький ніколи…
Серденько рахує кожну хвильку.
Тихий спів поплив по чистім полі,
Обізвалась з квітів перепілка….
Вся в усмішці, не іде додому,
Вітер ніжно кучерявить коси…
Раптом закричала гучній грому,
Серце заридало стоголосо.
У безсиллі прилягла на квіти,
Глянула з надією на небо.
Стосонцями душу не зігріти…
Прошептала… - Я лечу до тебе…
12 травня 2015 року
