Я хочу жити, а не виживати.
Я хочу мати все, або нічого.
Я хочу від кохання шаленіти,
а не існувати без такого.
Якщо сумувати, то до болю,
а якщо радіти, то без меж.
І, якщо здаватись, то без бою
у полон з любові збудованих веж.
Я з перлів днів нанизувать буду намисто,
хоч дуже швидко плинуть вони.
Та хай кожен з них буде сповнений змістом.
Долі такій не має ціни.
І дітям своїм я у спадок залишу
з любові кольє, віри браслет,
каблучку надії, спогадів низку,
у мрію мою старенький білет...