Пробач, матусю, що не стримав слово,
Що більше не вернуся в дім.
Пробач, що, борючись за волю,
Пішов у свій останній бій.
Пробач, що так весни й не дочекався.
Пробач, матусю, що пішов на схід.
Пробач, що смерті не злякався,
Що за свободу в землю ліг.
Пробач, багато не зумів сказати,
Зробити все не встиг я за життя.
Здавалося, ще трішки зачекати
Потрібно, щоб закінчилась війна.
Пробач, матусю, плаче небо гірко
Слізьми всіх тих, хто так хотів ще жить.
Пробач, матусю, на одну ще зірку
У небі стало більше.
Полетів увись.
*Присвячується Михайлу Балюку, бійцю сьомої окремої автомобільно-санітарної роти військової частини №2581 Збройних Сил України, який загинув 9 лютого під Дебальцевим.
