Не треба нагадувати поетам
про той тягар що на плечах несуть вони
Всі і так знають, - це не є секретом
Вони – наші стожари у цій паперовій війні
Але ж, така тендітна, натхненна та душа
що мешкає в дорослих тілах цих дітей
Що почувши критику свого вірша
Вона розтане. И замовкне на тисячі ночей
Плекайте їх, кохайте. Поети мають право говорити
Про все, - що бачать, чують, мріють
Вони не божевільні, не треба їх корити
Ти ж не бажаєш відчути їхню лють?
Та хоч іноді вони сумні бувають
Й у тому сумі гарних пісень співають.
