Напи́шу колективного листа
від імені дорослої малечі.
І хай не усміхаються уста,
але дитяча істина проста
розправить ваші молодечі плечі.
Ми знаємо – ви воїни добра.
Іде війна великого народу
супроти завойовника-заброди.
Одні воюють кінчиком пера,
а інші пишуть кровію свободу.
Біда лиха, та горе – не біда,
коли усі готуються до бою.
Сьогодні освящається вода
і недалекий час, коли орда
піде у власне пекло за водою.
У покоління кожного – свій хрест
і за діла, і за гріхи дідизни.
Діди за внуків моляться з небес.
Козачий дух у кожному воскрес,
аби стояти за свою Вітчизну.
Якщо її без бою віддамо,
то гріш ціна і владі, і еліті...
За тих, кого нема на цьому світі,
і тим, хто буде, ми відстоїмо
їх майбуття...
Герої, не умріте,
але сьогодні збийте це ярмо,
аби колись не умирали діти.
Підтримую двома руками колективного листа від імені дорослої малечі! 
