Зима 2014
Я дивлюсь через віконце,
Як у казці надворі…
Сніг виблискує на сонці,
Цілуються снігурі.
В садку бавляться синиці,
Щось щебечуть горобці,
Піп підходить до каплиці,
Хрест тримає у руці.
Чимчикує по дорозі
Тихо згорблений дідок,
Зустрів жіночку на розі,
Струнко встав, немов дубок.
Біжить підтюпцем підвода,
Слідом песик гавкотить,
Набирає бабця воду,
Біля неї кіт мурчить.
У дворі сокочуть кури,
Надувсь півень, мов індик,
Із-за кам'яного муру
Виплив срібний молодик…
Скрізь здається мирно, тихо
І ніде нема війни,
Стороною ходить лихо
І не падають сини.
Умикаю телевізор,
Може справді вже покій…
Рашська банда нагло лізе -
За літовище йде бій…
Наче круки чорні біди
Взялись душу шматувать…
Все голосить по обіді –
Несуть воїна ховать…
Я дивлюсь через віконце,
Меркне казка надворі,
Червоніє в небі сонце,
Крають серце пазурі…
01 грудня 2014 року
