Думи вечорові,
Думи – і ні слова,
Думи від кохання,
Думи від любові
До Вкраїни-неньки,
До святої мови...
Не дають заснути
Думи вечорові.
Олекса Удайко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505602
------------------------------------------------------------
Від думок душа, наче посивіла.
Відпущу думки - птиці білокрилі..
Хай летять з пташками у далекий вирій.
Я вам дуже вдячна, бо були так щирі.
Берегтиму зараз те, що в мене є,
Бо одну лиш долю Бог усім дає.
Нащо щось хотіти, крім того, що дав?
То чому ж все ж думаєш: більше обіцяв.
І тоді пливеш ти в вирії думок.
І тебе закручує у надій клубок.
Знаєш, що фантастика, знаєш, що пусте.
Та таємно віриш, що думки - святе.
Думи вечорові, ночі, що без сну...
Як же жить без вас? Мабуть, не пущу...
Мрійте! Мрії збуваються...
