Хлюпнула осінь багрянцю
В літній притишений сад.
Клич мене, серпню, до танцю
В цей вогняний маскарад!
Пишні оливкові крони
Вкрив золотавий пилок,
Листя, неначе дублони,
Жевріє поміж гілок.
Зранку молочні тумани
Пряжить вологий ефір,
Лускають стиглі каштани,
Гепають на кашемір.
Яблук медові плафони
Сіють лелітки дрібні...
Скирти вляглись, мов бізони,
На обгорілій стерні.
Поле поголене гладко,
Серпень щетину зібрав...
Хто ти, руденьке хлоп'ятко
В купелі пряних отав?
Первісток осені? Промінь,
Вкраплений в пізні листи?
Серце в раптовій судомі
Скапує медом густим.
Сонце мольфарить над лугом,
Крильця лоскоче джмелю...
Будь мені, вересню, другом
Й тим, кого щиро люблю...
Тим, хто не тішився цвітом
В буйному морі весни,
Всім, недолюбленим літом,
Вколеним жалом війни...
