Наші краї – це свіжий вітер,
Просторе поле та гаї,
Яскравий цвіт вкраїнських квітів,
Весела пісня солов’їв,
Блакитне небо, жовте сонце
Та смак джерельної води,
Барвінок, мальви край віконця
Та ніжнобілії хати.
А наше слово – наша сила,
В нім доброта лиш та любов.
Лише послухайте як мило
Звать воріженьками «врагов».
В них «мать», а ми матусей звемо
Ту, що життя нам всім дала,
Що нічку недоспала темну,
В дорогу довгу повела…
Яка краса на полі білім,
Чи на засніжених стежках
Грона червоної калини
Нам майорять, наче в казках.
Верба схилилась над водою,
Береза з кленом гомонить,
А за кремезною горою
Прозора річенька біжить.
Вкраїнський одяг, як картинка,
І вишиті на нім квітки,
У них життєвий щлях людини –
Червого-чорнії нитки.
Це – наша люба Україна,
Це – наша гордість та любов,
Це – наша мова солов’їна!
І в нас тече гаряча кров!
