UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: уляна задарма: кольт - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8 КороЛев, 17.10.2016 - 21:26
Заряджений кольт, шоколадний,З руків`ям із пастили... Із птахами, до повного ладу, Ти душою дійдеш швидко й радо. І себе цілковито простиш!  Як завжди - у жарті лиш доля жарту; дуже сподобалося, Улясь! Дякую Тобі)  Приємного вечора! 
zang, 22.03.2016 - 13:24
кінцівка не годиться навіть формально: немає рими, і чому саме "кольт"? вірш давній, не боюся: ніж якийсь там голівудський кольт, доречніші й рідніші декілька тисяч вольт; до змісту зауваження: Господь такого не казав би, як тут у вірші: так лише людина могла сказати
Добрий вечір!
 Ви знов мене дуже дивуєте; якщо то не є рими, то що ж тоді взагалі римами є?..  Щасти Вам! 
Алексей Мелешев, 02.07.2014 - 13:33
Як казали на Дикому Заході: "Бог створил людей, а Сем Кольт зробив їх рівними"
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бог вдячно поплескав Сема по плечу...( Молодець,мовляв,виручив старого друга...)
Юрij Бyжaнuн, 29.06.2014 - 20:56
Не вірю що Господь проти того щоб Ви далі віршували... Добрий вірш! 
Владимир Зозуля, 29.06.2014 - 17:23
да, не слабо. чего-чего, а кольта в конце не ожидал ну никак. все таки резковато звучит, хотя по смыслу понятно, но... все таки испытываю диссонанс.
Сокольник, 29.06.2014 - 00:53
"у Вас есть револьвер, тов. Кольцов?- Есть, тов. Сталин.- Но вы не собираетесь из него застрелиться?- Нет, и в мыслях не имею!- Ну вот и отлично. Отлично!"- из диалога Сталина с Кольцовым незадолго до ареста последнего  
Олександр Яворський, 28.06.2014 - 20:28
Справа вранці була, о шостій,Як здригнулись пташки : "бабах…" – Поетично упали кості На асфальт … з тої лавки… жах… Пробудилась, відкрила око – Спала в парку? келемене… І рум'янцем укрились щоки: "От Господь і простив мене"… 
гостя, 28.06.2014 - 17:37
Я до тебе прийду у долині...де лиш музика щемно бринить... запитай мене...Господи...нині... чи була я щаслива хоч мить... Я себе не питала ніколи... та мене вже запитує час... чи були би ці гори...і море... і ці хмари...щасливі без нас... Я протру затуманені скельця... і у серці відчую я щем... як шалено калатало серце під гарячим серпневим дощем... .....я до тебе прийду у долині... і у серці відчую я щем... прикажи мені...Господи...нині... під твоїм залишатись дощем... 
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталь... Такий ...Такий гарно-сумний вірш! Чому ВИ його не опублікуєте?
Ірина Лівобережна, 28.06.2014 - 17:36
...такий настрій зараз... що хочеться написати щось в унісон... 
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...мабуть треба - якщо хочеться
Богданочка, 28.06.2014 - 16:43
 Бог подав, а Улянка - викинула... Бо, насправді, це був не Бог, а хтось інший( змій лихий) у Його подобі. І вона зрозуміла підставу, поборола усі свої страхи і докори совісті, і стала щасливою!.. А Бог добрий, і Він пробачить все, головне, як Ви написали, зуміти самій собі пробачити... 
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...та мій лікар теж так каже...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
?
такой интересный сюжет...и окончание... 