Колись я змінюся, але не сьогодні
Щось душі стали занадто холодні
І слів не хватає, щоб все описати
І тільки приходиться нагло брехати
І чашка порожня, мов душі грааль
Чомусь навертає на мене печаль
І смуток так тихо накрив з головою
Хотілось би поряд, хотілось з тобою...
Та маємо все те що маємо
Хоч більше собі і бажаємо
На завтра все залишаємо
І тихо від себе тікаємо
Забувши про все і забувши про всіх
Хто є не такий визиває в нас сміх
Ми маски суспільства на себе наділи
Їх зняти хотіли, але не зуміли
Ми всі кучеряві, ми всі такі модні,
Колись я змінюся, але не сьогодні…
