Привітна днина обійма простори
Втомлене сонце спатоньки ляга.
Старенький місяць вже посіяв зорі.
Й прудка комета в небі сновига.
Тривожать, часом, спокій метеори,
Щоб хтось бажання встигнув загадать.
Дарма, що мить – і в атмосфері згорять.
В чиємусь серці змогла вже мрія запалать.