Кожен новий день ще зберігає у собі
Минулий і до болю солодкий запах .
Справді, весна ще і досі не втратила властивості
Розмовляти про занадто особисті речі.
Я краще відведу свій погляд від знайомих доріг.
Адже багато таємниць, не соромлячись,
Давно прогулюються саме там.
І свіжі лінії розведених шляхів
Набувають занадто чітких форм..
Людей розлучають не кілометри асфальтованих доріг,
А велика відстань у прагненнях
Та сотні миль між смаками.
Ти думав, що я занадто мало хотіла в житті?
Насправді, я прагнула більшого, ніж просто існувати.
Я не хотіла бути тінню,
Весь час ховаючись за твою спину.
Я хотіла стати для тебе всім.
І це в тисячі разів більше,
Ніж може вмістити цілий світ…
