У батька народився син…
О, скільки радості і щастя
Для нього б неба прихилив,
Щоб захистити від нещастя…
Нелегко йшов своїм життям –
Воєнні дії … й дні в казармах,
Та душу й серце він вкладав –
Життя щоб сина не було безбарвним.
Він був Героєм за життя –
Пройшов війну та інші скрути
І знов за правду він стояв,
Коли настали нові «Крути».
На барикади, як юнак
Спішив щовечора й щоранку -
Він Україну-неньку захищав
Й захисником був до останку.
Коли ж його піднявся Дух –
До Господа пішов у Небо,
Син не приїхав й провести –
Не виникла в цьому потреба?…
Як страшно іноді мені,
Що є й такі сини на світі,
Як можуть жити на землі,
Для батька пожалівши й квіти?...
Він не приїхав на Майдан,
Де батька кров ще залишилась,
Напевно, служить він катам
Душа його в пітьмі закрилась…
Не цього батька, мабуть, син –
Не кров його, чомусь, у ньому,
Невже і серце кам’яне,
Що не прибіг він до порогу…
Не прихилився до руки,
Що пестила колись, ласкала,
Не поклонився гробу він,
Коли розлуки мить настала…
Бо страх його загнав кудись
О так далеко від усього,
Що найдорожче для батьків
Й життя віддали ради чого…
Невже цей батько був «фашист»,
«Бандерівець» і «майданутий»,
Що там пливе понад Майдан
Він рідним сином позабутий?
Та ні , Герой цей близький всім
Це вірний батько України –
Життя за нас поклав в борні,
І в кожнім з нас знайшов дитину!
То ж неустанно в молитвах
Ми будем Господа благати,
Щоб не було сиріт-батьків,
Котрих нема кому ховати…
Він батько наш, і син , і брат
Не лічим паспортного віку,
Бо молодим він був в душі –
Бажанням боротьби зігрітий!
Іванна Осос 14.03.14
( Присвячується Герою НЕБЕСНОЇ СОТНІ –
83-річному Івану Наконечному, син якого не приїхав із Росії на поховання.)
