|
Вже й не страшно, зовсім. А чого ж взагалі боятися? Тебе, тебе того, якого нема, який зник при першій можливості, але тебе того, що піклувався, любив і давав сили жити далі? Так, зовсім не боюся тебе, бо тебе нема. Я себе боюся, бо ледве витримую без тебе, бо зовсім не навчилася жити без тебе, без твоїх проблем, жартів та порад. Так, себе я дуже боюся, бо то вже не я, бо без тебе я не я, а зовсім інша, чужа, непотрібна нікому людина. Так, без тебе мені страшно, дуже. Тепер тебе занадто багато у мені, в моїх думках, мріях,навіть більше, ніж було до того, до нашої розлуки. Тому мені страшно, дуже страшно.
ID:
479203
Рубрика: Проза
дата надходження: 13.02.2014 16:43:19
© дата внесення змiн: 13.02.2014 16:43:19
автор: Ксенія К.
Вкажіть причину вашої скарги
|