Коли була маленькою, Плутон ще був планетою,
в нас не було комп'ютера чи мультиків з супутника,
із рідкісними фільмами ділилися касетою,
вечірню казку слухали в кутку з чотирикутника.
Молочні зуби випавші ми на горище кидали,
щоб принесла заміну сіренька мишка з хвостиком.
Важкі енциклопедії у всьому були гідами,
і грались не приставкою, а бантиком із котиком.
Проте, хай скільки років відкусять покоління,
ми вперто збережемо в дрібницях спільні риси:
і рушники, і пісні, і хлібу поклоніння,
а у кошмарах внукам теж снитимуться німці.
