Хтось казав "Життя - це довга смерть,
Бліда, болюча і в загальному страшна."
Хтось казав, що життя - це круговерть
Де сльози як горілка, а думка як вода.
А я щоранку п'ю власну і дешеву душу
Тоді як осад залишається на стінках чайника
Скажу я: "Викиньте мою нещасну тушу
Біля могили старого доброго дяка."
Бо він був добрим й щирим за життя
Напевно рай для нього вже давно відкрили
А я помер від страху і від забуття
Можливо хоч тому мені позичать ненадовго крила
Не мені казати вам, що крила, річ корисна
Адже ми завдяки їм здіймаємось у вись
І після того як життєва дорога наша скисла
Нам кажуть вищі сили як до тварини "Брись".
