Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Післявоєнний спомин **** - ВІРШ

logo
Сергій Ранковий: **** Післявоєнний спомин **** - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

**** Післявоєнний спомин ****

ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Мій дід був щирим українцем» АВТОР: Любов Ігнатова

**********************************************************************

Біля звичайної полтавської хатини 
Сидить дідусь вже зовсім-зовсім сивий,
В блакитнім небі жайворонка співи,
А вітерець на дворі лагідно-грайливий.

Над дідусем горіх розкинув темне листя,
А в дідуся чомусь засмучене обличчя.
Лишень побачивши онучку біля хати 
Дідусь всміхнувся й захотів її обняти.

Онука примостилась біля діда
Та й почала питати поміж-діла.
Дідусю, милий, розкажи будь ласка
Країну як звільняв від окупанта.

Відразу в діда знов змінилося обличчя,
Від вітру шумно зашуміло темне листя.
А в пам‘яті зринали спогади сумні,
Мов все життя промчалося у сні. 

На дворі був спокійний літній день,
Аж раптом полум‘я фашистських вторгнень.
Тоді він був ще юний, років біля двадцять,
Служив у Білорусії, де у полон потрапив.

А потім таборів страшезні чорні роки,
У вогнищах печей безсонні його ночі.
У пам‘яті зринають жінки й чоловіки,
Яких він потім попелом вивозив в рівчаки.

Та інколи вдавалося у попелі людськім,
На волю з табору потрапити й живим.
Так само він утік із табору на волю,
Змінив свій гіркий гніт на партизанську долю.

А потім помсти дні зміняли помсти ночі,
Він мстив за всіх отих, кого палив щоночі,
Та тільки від того не стало йому легше,
Лишень любові в нім ставало менше й менше.

Та ось у Франції, у партизанських «МакІ»,
Зустрів він ту, яка за ним у Господа заплаче.
Дружиною стає йому знедолена полячка,
В любові тій воскреслій забулася болячка.

А потім хата рідна, і діти підростають,
Та тільки не надовго йому все те лишають.
Бо вже НКВДісти його до рук прибрали,
В тортурах нескінченних признання вибивали.

І знову таборів страшезні зимні днини,
Та ці за тих інакші, бо в них людей ганьбили,
Та ще від того гірко, що це свої добили,
За те, що вороги його колись не вбили…

Від спогадів таких дідусь аж нахилився,
Рука його здригнулась, а погляд засльозився.
Ще трохи помовчавши, щоб серце заспокоїть,
Своїй онучці каже, обнявши за спиною.

Я бився, як умів, за рідну Україну,
Щоб ти моя маленька, жила тепер у мирі,
Радій цьому життю моя маленька мавка,
У мирі і любові живи моя козачка.

Онучка обійнявши дідусика за шийку,
Цілує його ніжно у зморщену вже щічку,
І каже, – «Милий діду, я дуже тобі вдячна,
Що ти для нас усіх із пекла врятувався».

Від слів таких у діда здригнулося обличчя,
І смуток його серця розвіявся, мов листя,
Сльоза щоку умила, звільняючи від жару,
Та тільки його серце, як вогнище, палало…

ID:  410712
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 20.03.2013 13:59:04
© дата внесення змiн: 20.03.2013 19:04:08
автор: Сергій Ранковий

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (454)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Любов Ігнатова, 20.03.2013 - 19:09
12
 
Ірина Кохан, 20.03.2013 - 17:37
Змістовно,гарно! Молодчина! 12 give_rose
 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дяку smile give_rose friends
 
Любов Ігнатова, 20.03.2013 - 14:25
ДЯКУЮ!!! Дуже гарно!
 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це я тобі дякую, Люба, що ти вмієш так любити і пам"ятати. give_rose friends smile
 
Ruslan B., 20.03.2013 - 14:04
краисвий твір! 12
 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, але він такий, бо оригінал ще кращий 12 smile 12 smile friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: