виїдати душу до м'яса.
запивати свіжою кров'ю.
зціпити зуби, щоб сИніли ясна.
і називати це все любов'ю.
завдавати болю коханим
у прогресії геометричній,
а потім дряпати рани.
це порядок давно вже звичний.
виміряти любов ненАвистю,
літрами сліз і проклять терабайтами,
а потім дивитись з цікавістю
скачені фото клятими мегабайтами.
хобі найбільше – страждати.
мазохізм – найпопулярніший.
що би не було – чекати
щовечір на сонце раннішнє.
знати правду, ходити навколо неї,
але робити вигляд що і близько не знаєш.
намотувати на руку сотні витків нервів
своїх і чужих, та байдуже: не признаєш.
намотати пошарпані. зачекати.
коли надірвуться – послабити хватку.
трішки отак прив'язаним потримати,
а потім почати усе з початку.
нехай вірять, що це спасіння,
а сам добре знаєш: здобич – твоя.
не потрібно надіятись на везіння:
випалили. залишилась від нього стерня.
перемога. жертва не встигла збагнути,
а потрапила вже до рук.
тепер, нумо щосили смикнути,
почути тріскоту нервів звук.
видерти разом із залишком мозку,
і ось такі бажані результати:
жертва іде на хитку дошку,
стрибає у море. та які там до біса втрати?
ось така-от модна забава..
о небо, які ж люди дурні!
я би сама вже у море стрибала..
моє рідне, дай сили мені.
