Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мазур Наталя: Випадковий - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ alla.megel, 04.12.2012 - 07:26
Совпало с моим настроем душевным, как вдох-выдох. Хорошо так строка к строке крепится,строфа к строфе ладненько.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Алусю! Ти знаєш, лондонські тумани, мряка, довгі вечори - у одних викликає бажання пожартувати, а у інших, до котрих долучаю і нас з тобою, пороздумувати. Надіюсь, що з першим снігом настрій буде менш меланхолічним. Як сказала одна поетеса "завтра будет легче" Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, пане Віталію!Надзвичайно приємно! Дякую! Тетяна Луківська, 04.12.2012 - 03:57
Наталю, надзвичайно гарно. глибоке сокровення , прорив душі, вразила
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, мила Таню, за таку високу оцінку моєму віршеві. Я вважаю, що роздуми наші були схожими, і десь у точці "випадковості" переплелися. Тому ти так глибоко сприйняла цей вірш! Ірина ФедориSHин, 04.12.2012 - 02:49
На перший погляд все так просто, але тільки на перший... віримо, що невипадковий, якщо так гарно вмостився у серці та спогадах
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю вас, пані Ірино, на своїй сторінці. Хіба може бути щось випадково? Одного разу я довго гуляла парком. Пора було уже іти додому, а я ЧОМУСЬ все зволікала та зволікала. Нарешті, вийшовши з парку і дійшовши до перехрестя вулиць, я ВИПАДКОВО зіштовхнулася з людиною, котру не бачила років 10. Людина була в гнітючому настрої, на грані суїциду. Ми довго розмовляли, ідучи в другий бік від мого дому... Зараз ця людина досить успішна у своєму житті. Ось вам один із прикладів "випадковостей", котрі трапляються у нашому житті. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ярославо, за роздуми.Моя літературна героїня прагне сказати, що нічого в цьому життті немає випадкового. Як немає випадкового дощу, чи випадково не наступає ніч. Усе, що стається, стається для нас, або заради нас. |
|
|