Щоразу вдихаючи на повні груди
Опівночі, коли не поруч ти -
Я згадую, що є ще люди,
Як лікарі, що накладають шви!
Я знаю, що твоє "забув"
Всього лиш наслідок контузій...
І вже давно в мені живе табу -
Знаходитись під волею ілюзій!
Ти "забувай" і можеш навіть плакати,
І побратимам передай,
Що в світі, де змушені вбивати ви-
Ваша сльоза - це теж медаль!
Що в світі, де сиві ваші скроні,
Неначе іній, що морозить дух...
Чи до кінця, чи до початку - ви герої!
Ви ті, кого ми тихо звемо ГУР...
Що в світі, де побратима на руках...
У крові, що змішана з землею,
Без подиху на синіх вже вустах...
Рятуєте, бо його чекає Ксеня!
Що в світі, де вас просто звати ГУР...
Насправді - ви титани!
Бо ви не кажете: "Якщо помру?!" -
Ви кажете: "Коли війни не стане!"
У ваших душах є жага до волі,
В серцях ви носите кришталь -
У неї синьо-жовтий колір
І відблиск щастя - не печаль!
І ви таємно, ні для кого невідомо,
Без шуму, галасу і слів,
Щоб ваші рідні тепло спали вдома -
Давно не бачите солодких снів...
У ваших снах лиш дрони, автомати...
Крик побратима, вибухи, вогонь...
І слово командира: "Так тримати!"-
Нове завдання, зброя, полігон...
Я все до того, що всі ми люди!
І, раптом, хлопці, вам болить,
Якщо не в змозі дихати на повні груди,
Згадайте: ви воля наша, а не мить!
Бо мить змивають хвилі долі,
А воля - вільна і свята!
Бо воля - народилася із крові,
Бо воля - вічності краса!
І, якщо треба, то скажу,
Звідкіль така жага пошани -
Я... просто знизу напишу"
"Мудрий панує над зірками!"
ID:
1028494
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Реалізм
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 14.12.2024 00:28:53
© дата внесення змiн: 14.12.2024 00:28:53
автор: Наумова
Вкажіть причину вашої скарги
|
