Сонце купається в соснах,
Скинувши з себе хмаринку.
Виткала нічка на кроснах
Тоненьку нить-павутинку.
Трави в мовчазнім спокої
Голови вниз опустили,
І мерехтить над рікою
Вересня синь з небосхилу.
Ось який виспів вже ранок –
Яблук у білій росі.
День з-за пригірка туманом
Йде у ранковій красі.
Ірына Войтка
Сонца купаецца ў соснах...
Сонца купаецца ў соснах,
Скінуўшы з плеч аблачынку.
Выткала ночка на кроснах
Тонкую ніць-павуцінку.
Травы ў маўклівым спакоі
Нізка схілілі галовы,
І задрыжаў над ракою
Неба блакіт вераснёвы.
Гэткая выспела раніца —
Яблык у белай расе.
Дзень за пагоркам туманіцца
І настае пакрысе.
