Чи мав колись
І хтось прощення?
Ні?А я мав
І користуючис його я змарнував:
На теє літо,
на ту любов-збудовану з пластмаси,
На тіє оберти секундно-стрілки,
На ту, фарбовану любов
І німоту свого кохання,
Я на суспільну тишу проміняв,
Яка мене колола в серце,ніжним шелестом кохання
Шо мене з ніг збивав,
Та я падав і вставав
І встаючи я сам собі казав:"не помирай,не помирай!"
́
