Nie umiera

Чи  мав  колись  
І  хтось  прощення?
Ні?А  я  мав  
І  користуючис  його  я  змарнував:  
На  теє  літо,
на  ту  любов-збудовану  з  пластмаси,
На  тіє  оберти  секундно-стрілки,
На  ту,  фарбовану  любов
І  німоту  свого  кохання,
Я  на  суспільну  тишу  проміняв,
Яка  мене  колола  в  серце,ніжним  шелестом  кохання  
Шо  мене  з  ніг  збивав,
Та  я  падав  і  вставав
І  встаючи  я  сам  собі  казав:"не  помирай,не  помирай!"
́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2012
автор: Луа до Тон