Сьогодні у Києві дощ!
І так тут самотньо… безпомічні ночі – не в двох.
Відбитки оголених площ
Залишать у пам'яті тепер сумний епізод.
Погода сьогодні лютує!
І холод проникнув мені навіть в скроні й до ніг.
А може вона ще сумує?
Просто заплуталась і серце не знає доріг.
Душа помирає від болю!
Та сліз не побачиш - не треба цієї краси.
Не зможу змінити я долю -
Твій подих для мене, як крапля живої води.
Ти завжди була мовчазною!
Та вечір осінній розставив всі крапки над «і».
В житті ти була лиш Любов’ю,
Для мене ж ти стала дорожча за весь земний світ.
А щастя текло мов рікою!
Ще вчора здавалося жити хотів не дарма…
Сьогодні здаються без бою,
Лиш ті, хто кохав досить ніжно лише на словах.
Как эмоционально. Готовая песня для рэпера. Очень интересно, хотя, как стих сложновато.
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Благодарю Сергей. Жаль у меня нет знакомого рэпера .... Это мой второй стих, где я попытался поэкспериментировать с размером... я просто заметил, когда читаешь стихи с подобными размерами, они как-то добавляют эмоций, чувств, остроты....
Надзвичайно красиво))
Мені 4 строфа чогось нагадала "моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі"...так дивно...цікава асоціація...))
А взагалі...я просто захоплена твоїми віршами...вони проникають у саму душу...чіпляють за живе...)дякую тобі за них)
.... Это мой второй стих, где я попытался поэкспериментировать с размером... я просто заметил, когда читаешь стихи с подобными размерами, они как-то добавляют эмоций, чувств, остроты.... 
