У час, коли не хочеться всміхатись,
А очі вкриті смутку пеленою.
Коли нема бажання прокидатись,
Бо світ покрився темною імлою.
Коли у грудях затаївся відчай,
А голова заповнена думками,
Де безліч слів та неправдивих свідчень
Стікаються холодними струмками.
Коли здається, що немає поряд
Нікого, хто підтримати у силах.
Не закривайся, не ховай свій погляд,
Тому, що угорі, на небосхилі,
Спостерігаючи уважно за тобою,
Рятуючи від смутку та безсонниць,
Тебе, піднявши грізну свою зброю,
Оберігає Янгол-Охоронець.
