Хоч юність ніби за плечима,
Але чомусь соромлюсь Вас.
Дивлюсь квітучими очима -
Вогонь в душі моїй не згас.
А я боюсь торкнутись губи,
Хоч цілував до Вас не раз,
Ті очі - дві краплинки згуби…
Я все відав би без вагань.
Боюсь зізнатись, що кохаю,
Хоч я кохав уже… кохав,
Але тепер чомусь чекаю,
Мов я його не зустрічав.
А в серці тріснуло каміння -
То все вона... Любов одна,
Я бачив в ній своє спасіння,
Як і вона ... в мені життя.
Закрию очі – задихаюсь,
Чи справді Ви на світі є?
Я тут вагаюсь... Ви ж ... натомість -
Віддано кохаєте мене.
мені дуже сподобався Ваш вірш, але я б змінив деякі рядки( я так розумію Вам було трошки важко з українською) давайте я дещо виправлю і Ви порівняєте і оберете кращий варіант, згода?
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Радий буду глянути на Ваш варіант. Завжди готовий вчитись і розглядати варіанти А щодо того, що мені було важко з українською, то НІ...я спілкуюсь виключно українською мовою, це лише більшість віршів на російсській