С егодня ты в греховном мраке,
Г невишь Творца, вредя другим,
О днажды, знай, проснешься в страхе,
Р ешишь, что надо стать иным.
А сил, растраченных впустую, их
Я вно больше не вернуть,
С мотря, не видеть жизнь иную,
А только в омуте тонуть.
М еняться надо чем пораньше,
С егодня сразу и навек,
В едя борьбу с собой без фальши,
Е два ль забыв, кто - человек!
Т ы жизнь свою не жги напрасно,
И зря не сокращай свой путь,
Д ругим свети, пусть будет ясно,
Р уки подать им не забудь!
У той черты, где нет порога, и
Г де кончается твой мир,
И стока нет, но есть дорога,
М инуя тень, светить другим!
чудові побажання! Якби кожен хоч трішки старався направляти себе в позитивне русло, допомагати іншим, а не принижувати, то набагато було б приємніше жити...Адже багато чого залежить від нас самих...Браво, Тетяно!
tatapoli відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У МЕНЕ ТАКЕ ВРАЖЕННЯ, ЩО ЦЕЙ ТВІЙ ВИСОКОДУХОВНИЙ ВІРШ ПЕРЕКЛИКАЄТЬСЯ З МОЄЮ МОЛИТВОЮ "ОТШЕ НАШ"...
ДУЖЕ МУДРИЙ ТВІР! БУДУ ЙОГО РЕКОМЕНДУВАТИ ПРОЧИТАТИ ВСІМ МОЇМ ДРУЗЯМ!
tatapoli відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть така хвилина трапилась, що однаково подумали! Дякую щиро!
Ех, якби ж ми світили, Таню, і зла не було б на землі. Так ні ж... Я дуже вдячна за такі слова. 
