Як дивно змінює все час:
Надії, мрії, сподівання,
Які окрилювали нас,
Сьогодні нам несуть страждання.
Зима минає, і весна
Похмуру землю прикрашає,
Снігів змарнілих сивина
У ніжних пролісках засяє.
І оживає все живе –
Цвіте під сонцем насолода,
Щоб листопадова негода
Влетіла в серце знов твоє.
Незмінна неба лиш блакить,
Що над Вкраїною летить.
