Як дивно змінює все час:
Надії, мрії, сподівання,
Які окрилювали нас,
Сьогодні нам несуть страждання.
Зима минає, і весна
Похмуру землю прикрашає,
Снігів змарнілих сивина
У ніжних пролісках засяє.
І оживає все живе –
Цвіте під сонцем насолода,
Щоб листопадова негода
Влетіла в серце знов твоє.
Незмінна неба лиш блакить,
Що над Вкраїною летить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329531
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 11.04.2012
автор: Ерох2