Грудень шати убрав за вікном,наче в перше причастя,
замела вже давно хуртовина вчорашні сліди.
Неприборканий пульс виривається з скронь і зап'ястя,
І втікає кудись у незвідані людом світи.
Ти далеко,мабуть,а між іншим,я навіть не знаю,
Затуляю в кулак з неба мокрий злітаючий сніг.
Досі в грудях болить і,по- дивному якось,стискає,
Я не знаю чому,та спинився весь час на тобі...
Так, Соломієчко, Мольфар знає про існування цих слів, але боріться ще й за гармонію, мелодику, скорочення кількості зайвих приголосних звуків і ще багато чого, про що Ви дізнаєтеся згодом...
Solomia відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привіт, Соломійко. Добрий віршик написався. Вдало вибрана ритміка, вона відповідає написаному. По ходу парочка технічних моментів:
Не приборканий - Неприборканий?
я й навіть - я навіть?
і стуляю - затуляю?
ввесь час - весь час?
Solomia відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привіт щиро вдячна за відгук,приємно,що вказуєте на помилки,зараз виправлю. Щодо ввесь і стуляю,ці слова існують,хіба ні? Можна вживати ввесь чи весь. А стуляю синонім слова стискати,затуляти і т.п
Грудень шати убрав за вікном,наче в перше причастя,
замела вже давно хуртовина вчорашні сліди.
Не приборканий пульс виривається з скронь і зап'ястя,
І втікає кудись у незвідані людом світи.
ГАРНА ЗАМАЛЬОВКА - ЦІКАВІ ОБРАЗИ, СТАН ПРИРОДИ І ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ДУШІ ЛЮДИНИ ЦІКАВО ПОВ‘ЯЗАНІ!
Solomia відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро вдячна,що не забуваєте 
дякую
