Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Пронюк: 2. Не будь сухою - ВІРШ

logo
Оксана Пронюк: 2. Не будь сухою - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

2. Не будь сухою

З повісті "Не виплач моєї сльози"                                                                   
                                                                  Не виплач мене,
                                                                  Не висуши нашого болю,
                                                                  Не вицвіти цвіт,
                                                                  Що прийде до тебе за мною.

                                                                  Я хочу в сльозі,
                                                                  Напитися неба досхочу,
                                                                  І жити в тобі,
                                                                  Допоки не вигаснуть очі.

    Не плаче. А чує сльозу в своїм оці. Заставляє, виганяє її звідти, а вона не йде. Не хоче. Вона повертає і нагадує їй далеке, і бігом кличе його. Хто ти? Чого прийшов стривожити мої сльози?
Батькова смерть болить і нині. Ті слова, які він говорив. Вона по молодості й не збагнула їх. Лише нині вони стають зрозумілі. І сльози, яким батько забороняв текти. «Не сміхуйте мене, я ж чоловік», – відсахувався від них.
   – Може, то татова сльоза? – спитала вголос Наталка.
   Пуста кімната промовчала у відповідь. Обдивилася навколо – нікого. Лише Марія схилилася над дитям Божим, а воно тягне до неї рученьки, а навколо стільки світла й ласки. 
   – Скажи мені, Мати Божа, що це? – сповідалася жінка, яка незабаром стане бабою, а ще й не встигла побути жінкою.
   А сповідь повертала у татовий день. У день втрати. Він пішов непробачено рано. Несподівано і недолюблено. Лише застигли її зойк і правда, яку жбурнула мамі. Вік втрати… вона прирекла себе ним.
   Він пив, та лише коли вип’є, говорив. Обіймав за плечі доньку й питав:
   – Дитино, поговориш зі мною?
   – Так, татку, – відповідала Наталка і вела батька до цієї кімнати під образ Марії.
   Вони проговорювали багато часу. Він згадував усе: пусті хлоп’ячі витівки, школу, пасовисько – і повертав до Олени.  Видно було, що це боліло і це він хотів виговорити, та обривав… замовкав і шукав випити.
   – Тату, – просила Наталка, – не пийте.
   – Як не я, дитино, то воно мене вип’є. Розум, Наталю, добрий порадник, коли серце мовчить. Моє серце якесь немудре – воно любить сліпо й пропаще, – розвів руками стиглий чоловік, – воно перетворило мене на пияка, на ревнивця. Я ходжу, як тінь, за мамою.
   Незабаром додав:
   – А він учора знов прийшов. І моє немудре серце знов мене напоїло. Ревність – рак, доню. З’їдає все нутро, розповзається так швидко і смертельно. Я – мрець. Я навіть гірше, я – вже похований. Се мені просто Бог дав ще милість бачити свій похорон.
   Наталя розревілася.
   – Не плач. Не слухай цього, іди! – проганяв її.
   – Ні, татку, не піду. Я нікуди від Вас не піду, - просилася донька.
   Вони сиділи під образом Марії. Батько притулив дитину до грудей, і його «немудре» серце гріло такою любов’ю, від якої Наталя світилася.
   – Тату, є ліки. Ви вийдете з цієї кризи. Я певна, – твердила не перестаючи. – я знаю, я вірю.
   – Так, сонечко, я знаю, – сміявся Петро, – є дитино, є… це – сльози, але я не плачу і тобі забороняю. Не плач, не виплач їх, не будь сухою…
    Не будь сухою…

ID:  320493
Рубрика: Проза
дата надходження: 09.03.2012 22:12:31
© дата внесення змiн: 25.01.2013 16:46:33
автор: Оксана Пронюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: alla.megel, Борода, Marika, Віра Нагорна, Леся Геник, STRANIERA(Кошіль Надія)
Прочитаний усіма відвідувачами (1925)
В тому числі авторами сайту (75) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Solomia, 10.03.2012 - 16:02
чудова проза,дякую за неї12
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за відгук, бо довго вагалася чи варто викладати прозу? Ваші слова додають сили! icon_flower angel
 
12 12 12 Така величезна печаль в дитячій сльозі, не виплаканій. Вам вдалося це передати надзвичайно емоційно і щемно. 23 23 23
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Тетянко, мені дуже важлива Твоя думка, бо сама зачитуюся Твоїми прозовими творами. я зачепила важку тему - та про неї не варт мовчати. І говорити не легко. Тому й так вийшло...
Моя сердечна дяка - flo13
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 10.03.2012 - 00:34
ОКСАНОЧКО, ЯК ДОБРЕ, ЩО ТИ МЕНЕ ПОСЛУХАЛАСЯ! Я ВІДЧУВАЛА, ПЕРЕДБАЧАЛА І НИНІ ВПЕВНИЛАСЯ - ТВОЯ ПРОЗА ОСОБЛИВА.
Я, ЯК І ЛГ, І БАГАТО ІНШИХ МОЇХ РЕАЛЬНИХ ЗНАЙОМИХ, НА СОБІ ПІЗНАЛА ВСЮ ТЯЖКІСТЬ ЖИТТЯ, КОЛИ ДИТИНА РОЗРИВАЄТЬСЯ МІЖ ЛЮБОВ‘Ю І НЕНАВИСТЮ ДО БАТЬКА САМЕ ІЗ-ЗА ЗЕЛЕНОГО ЗМІЯ.
КОЛИ Я СТАЛА ДОРОСЛА, Я ЗРОЗУМІЛА ІСТИННІ ПРИЧИНИ ТОГО, ЩО БАТЬКО ВИПИВАВ. ВІД ПРИРОДИ БУВ ДУЖЕ ОБДАРОВАНОЮ ЛЮДИНОЮ - БАГАТО ЧИТАВ, МАЛЮВАВ, ПИСАВ ВІРШІ, МАВ ЧУДОВИЙ ГОЛОС, АЛЕ ЙОМУ НЕ ВИСТАЧИЛО СИЛИ ВОЛІ ВИРВАТИСЯ ІЗ ЗЛИДНІВ ДИТИНСТВА (БАТЬКО ЗАГИНУВ НА ВІЙНІ, СІМ‘Я БУЛА БАГАТОДІТНА), МОЖЛИВОСТІ ВИВЧИТИСЯ НЕ БУЛО, ТОМУ ПРАЦЮВАВ ВСЬОГО ЛИШЕ ОБЛІКОВЦЕМ У КОЛГОСПІ. БУЛА НАВІТЬ ТАКА СИТУАЦІЯ, КОЛИ ГОЛОВА КОЛГОСПУ ЗАЙМАВСЯ СЕЛЕКЦІЄЮ НОВОЇ С/Г КУЛЬТУРИ, ЗАХИСТИВ ДЕСЕРТАЦІЮ, А БАТЬКА, ЯКИЙ БРАВ ЗНАЧНУ УЧАСТЬ У ЦЬОМУ НАВІТЬ НЕ ЗГАДАЛИ - В РЕЗУЛЬТАТІ ОБРАЗА. РАНІШЕ НЕ БУЛО ЕКОНОМІСТІВ, БУХГАЛТЕРІВ, А БАТЬКО БУВ ДУЖЕ ХОРОШИМ МАТЕМАТИКОМ. ВІН ПЕРШИМ ОСВОЇВ ЛІЧИЛЬНУ МАШИНУ І РОБИВ НА ПРОХАННЯ ГОЛОВИ КОЛГОСПУ РОЗРАХУНКИ ТРУДОДНІВ - ЙОМУ ЗА ЦЕ ПЛАТИЛИ КОПІЙКИ... ХТОСЬ СКАЖЕ, ЩО ВІН НЕВДАХА, А Я СКАЖУ - ТАК СКЛАЛИСЯ ОБСТААВИНИ ЖИТТЯ...
ВСЕ ЦЕ НАПИСАЛА, НЕ ЯК ВИПРАВДАННЯ ЙОГО ПОВЕДІНКИ, А ЩЕ РАЗ ЗРОБИТИ АКЦЕНТ, ЯК ОБСТАВИНИ ЖИТТЯ ЛАМАЮТЬ ЛЮДИНУ...

ОКСАНОЧКО, ВИКЛАДАЙ І ДАЛІ ФРАГМЕНТИ ПРОЗАЇЧНИХ ТВОРІВ - Я БУДУ ЧЕКАТИ! ТВОЇ ДУМКИ ДЛЯ МЕНЕ, ЯК ОТКРОВЕННЯ!
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я чекала Вашого відгуку. У цій повісті долі жінок чотирьох поколінь, головна героїня - Марія. Власне її очима хочу подивитись на великі проблеми як історичні так суспільні. Однією є алкоголізм. Допоки ми не видивимо у кожній такій історії Людину, Її душу і не визнаємо, що алкоголізм - хвороба, то марним буде написане. Спонукою зазвичай є нерозділена любов а головно незреалізованість, як Ви дуже гарно проаналізували (вірніше пережили у батьковій правді). Моя ЛГ це зрозуміла, коли подоросліла. а значить потрібно щоб подоросліло наше суспільство. Щоб атмосфера змінилась... наразі домінує осуд, який заглиблює проблему і омолоджує її... отакий цей окрайчик правди.
Я сердечно дякую за розуміння і за спонуку. Сподіваюсь прибігти у затишок Вашої нової пісні з вишуканим переспівом від Консуело! 39 39 39
 
Олеся Шевчук, 09.03.2012 - 23:34
Чарівно,болісно!
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Олесенько, за високу оцінку, за розуміння цієї великої проблеми. 23 16 23
 
Пам"ятаю ті вражаючі почуття ,коли закінчила читати твою книжку "Не виплач моєі сльози"-БУЛО ДАЛЕКО ЗА ПІВНІЧ .І від пережитого в книжці я майже до ранку не спала.А сьогоднішнім уривком із цієі книги знову повертаюся в той стан неземноі ейфоріі ,до тієі невиплаканоі сльози,що своєю чистотою облагароджує душу .дЯКУЮ за чаруючу ніжність твого слова . give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Оленько, я дуже пам"ятаю власне Твої відгуки на цю повість і ще однієї жінки з Тимениччини, котра просто викрикнула: "Це Ви про мою маму написали!" Без відгуків і підтримки слово слабне та набільше слабне без читача. Я вдячна Богу, що ви у мене є! І що твоя душа плекає таке ніжне жіночне слово! Пиши, виколисуй його, бо я теж люблю бути спраглим читачем!!! 16 16 16
 
Осіріс, 09.03.2012 - 22:44
Надзвичайно!!! 12 12 12 16 give_rose give_rose give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі - ці кулачки додають сили! 23 22
 
Lana P., 09.03.2012 - 22:33
болісно...
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лано, очима правди - кричуще... apple
 
Важко говорити і писати, але і важко промовчати.П"янство, пиятика це велике зло. Від цього страждають діти, жінка якщо п"є чоловік, родичі, друзі, знайомі, страждають усі і той що п"є теж. Розумію біль головної героїні Наталки, співчуваю їй,довелось у своєму житті багато пережити, осмислити,зрозуміти, прощати і простити, помилятись і просто жити. життя складне, воно посилає нам випробування,які треба пройти...
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую Вам, Зеновію, за розуміння - тема кричуща. Таких, як моя героїня, сьогодні дуже багато - і як дивитись в оці дитячі оченята.
ще раз дякую, мені дорогі і важливі Ваші слова 23
 
Gelli, 09.03.2012 - 22:26
цікаво було б повністю прочитати give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, цілу повість не наберу - багатенько 224 стор.
Щиро дякую тобі, дорога Галинко, і ще декілька розділів обіцяю для тебе. 16 23 39
 
Леся Геник, 09.03.2012 - 22:26
Змушую себе... не плакати... Любий Світаночку, це - диво, словесне життя і волі сила і сила безвільна... 12 16 cry
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорога моя Лесенько! Довго вагалася чи варто набирати стільки тексту (втратила електронний варіант), та після твого відгуку якось полегшало. Спасибі, рідна. flo04 Болить ця тема... cry
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: