Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Пронюк: 2. Не будь сухою - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за відгук, бо довго вагалася чи варто викладати прозу? Ваші слова додають сили!
Тетяна Луківська, 10.03.2012 - 09:07
Така величезна печаль в дитячій сльозі, не виплаканій. Вам вдалося це передати надзвичайно емоційно і щемно.
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Тетянко, мені дуже важлива Твоя думка, бо сама зачитуюся Твоїми прозовими творами. я зачепила важку тему - та про неї не варт мовчати. І говорити не легко. Тому й так вийшло... Моя сердечна дяка - ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 10.03.2012 - 00:34
ОКСАНОЧКО, ЯК ДОБРЕ, ЩО ТИ МЕНЕ ПОСЛУХАЛАСЯ! Я ВІДЧУВАЛА, ПЕРЕДБАЧАЛА І НИНІ ВПЕВНИЛАСЯ - ТВОЯ ПРОЗА ОСОБЛИВА.Я, ЯК І ЛГ, І БАГАТО ІНШИХ МОЇХ РЕАЛЬНИХ ЗНАЙОМИХ, НА СОБІ ПІЗНАЛА ВСЮ ТЯЖКІСТЬ ЖИТТЯ, КОЛИ ДИТИНА РОЗРИВАЄТЬСЯ МІЖ ЛЮБОВ‘Ю І НЕНАВИСТЮ ДО БАТЬКА САМЕ ІЗ-ЗА ЗЕЛЕНОГО ЗМІЯ. КОЛИ Я СТАЛА ДОРОСЛА, Я ЗРОЗУМІЛА ІСТИННІ ПРИЧИНИ ТОГО, ЩО БАТЬКО ВИПИВАВ. ВІД ПРИРОДИ БУВ ДУЖЕ ОБДАРОВАНОЮ ЛЮДИНОЮ - БАГАТО ЧИТАВ, МАЛЮВАВ, ПИСАВ ВІРШІ, МАВ ЧУДОВИЙ ГОЛОС, АЛЕ ЙОМУ НЕ ВИСТАЧИЛО СИЛИ ВОЛІ ВИРВАТИСЯ ІЗ ЗЛИДНІВ ДИТИНСТВА (БАТЬКО ЗАГИНУВ НА ВІЙНІ, СІМ‘Я БУЛА БАГАТОДІТНА), МОЖЛИВОСТІ ВИВЧИТИСЯ НЕ БУЛО, ТОМУ ПРАЦЮВАВ ВСЬОГО ЛИШЕ ОБЛІКОВЦЕМ У КОЛГОСПІ. БУЛА НАВІТЬ ТАКА СИТУАЦІЯ, КОЛИ ГОЛОВА КОЛГОСПУ ЗАЙМАВСЯ СЕЛЕКЦІЄЮ НОВОЇ С/Г КУЛЬТУРИ, ЗАХИСТИВ ДЕСЕРТАЦІЮ, А БАТЬКА, ЯКИЙ БРАВ ЗНАЧНУ УЧАСТЬ У ЦЬОМУ НАВІТЬ НЕ ЗГАДАЛИ - В РЕЗУЛЬТАТІ ОБРАЗА. РАНІШЕ НЕ БУЛО ЕКОНОМІСТІВ, БУХГАЛТЕРІВ, А БАТЬКО БУВ ДУЖЕ ХОРОШИМ МАТЕМАТИКОМ. ВІН ПЕРШИМ ОСВОЇВ ЛІЧИЛЬНУ МАШИНУ І РОБИВ НА ПРОХАННЯ ГОЛОВИ КОЛГОСПУ РОЗРАХУНКИ ТРУДОДНІВ - ЙОМУ ЗА ЦЕ ПЛАТИЛИ КОПІЙКИ... ХТОСЬ СКАЖЕ, ЩО ВІН НЕВДАХА, А Я СКАЖУ - ТАК СКЛАЛИСЯ ОБСТААВИНИ ЖИТТЯ... ВСЕ ЦЕ НАПИСАЛА, НЕ ЯК ВИПРАВДАННЯ ЙОГО ПОВЕДІНКИ, А ЩЕ РАЗ ЗРОБИТИ АКЦЕНТ, ЯК ОБСТАВИНИ ЖИТТЯ ЛАМАЮТЬ ЛЮДИНУ... ОКСАНОЧКО, ВИКЛАДАЙ І ДАЛІ ФРАГМЕНТИ ПРОЗАЇЧНИХ ТВОРІВ - Я БУДУ ЧЕКАТИ! ТВОЇ ДУМКИ ДЛЯ МЕНЕ, ЯК ОТКРОВЕННЯ! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я чекала Вашого відгуку. У цій повісті долі жінок чотирьох поколінь, головна героїня - Марія. Власне її очима хочу подивитись на великі проблеми як історичні так суспільні. Однією є алкоголізм. Допоки ми не видивимо у кожній такій історії Людину, Її душу і не визнаємо, що алкоголізм - хвороба, то марним буде написане. Спонукою зазвичай є нерозділена любов а головно незреалізованість, як Ви дуже гарно проаналізували (вірніше пережили у батьковій правді). Моя ЛГ це зрозуміла, коли подоросліла. а значить потрібно щоб подоросліло наше суспільство. Щоб атмосфера змінилась... наразі домінує осуд, який заглиблює проблему і омолоджує її... отакий цей окрайчик правди.Я сердечно дякую за розуміння і за спонуку. Сподіваюсь прибігти у затишок Вашої нової пісні з вишуканим переспівом від Консуело! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Олесенько, за високу оцінку, за розуміння цієї великої проблеми.
Ольга Струтинська, 09.03.2012 - 23:33
Пам"ятаю ті вражаючі почуття ,коли закінчила читати твою книжку "Не виплач моєі сльози"-БУЛО ДАЛЕКО ЗА ПІВНІЧ .І від пережитого в книжці я майже до ранку не спала.А сьогоднішнім уривком із цієі книги знову повертаюся в той стан неземноі ейфоріі ,до тієі невиплаканоі сльози,що своєю чистотою облагароджує душу .дЯКУЮ за чаруючу ніжність твого слова .
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Оленько, я дуже пам"ятаю власне Твої відгуки на цю повість і ще однієї жінки з Тимениччини, котра просто викрикнула: "Це Ви про мою маму написали!" Без відгуків і підтримки слово слабне та набільше слабне без читача. Я вдячна Богу, що ви у мене є! І що твоя душа плекає таке ніжне жіночне слово! Пиши, виколисуй його, бо я теж люблю бути спраглим читачем!!!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі - ці кулачки додають сили!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лано, очима правди - кричуще...
Зеновій Винничук, 09.03.2012 - 22:26
Важко говорити і писати, але і важко промовчати.П"янство, пиятика це велике зло. Від цього страждають діти, жінка якщо п"є чоловік, родичі, друзі, знайомі, страждають усі і той що п"є теж. Розумію біль головної героїні Наталки, співчуваю їй,довелось у своєму житті багато пережити, осмислити,зрозуміти, прощати і простити, помилятись і просто жити. життя складне, воно посилає нам випробування,які треба пройти...
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую Вам, Зеновію, за розуміння - тема кричуща. Таких, як моя героїня, сьогодні дуже багато - і як дивитись в оці дитячі оченята. ще раз дякую, мені дорогі і важливі Ваші слова Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, цілу повість не наберу - багатенько 224 стор.Щиро дякую тобі, дорога Галинко, і ще декілька розділів обіцяю для тебе. Леся Геник, 09.03.2012 - 22:26
Змушую себе... не плакати... Любий Світаночку, це - диво, словесне життя і волі сила і сила безвільна...
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорога моя Лесенько! Довго вагалася чи варто набирати стільки тексту (втратила електронний варіант), та після твого відгуку якось полегшало. Спасибі, рідна. Болить ця тема...
|
|
|