У долині, біля річки,
Прямо в зарослях порічки
І красиве й непросте
Дивне дерево росте.
Доторкаюся до гілки,
А на ній - пухнасті бджілки.
Та вони не ранять зовсім,
Лиш проміння сонця просять.
Ніжні котики вербові -
Із весни і із любові.
поспішають розцвітати
На чудове мами свято.